Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка"



Адреса: Черкаська обл, Звенигородський район, село Шевченкове.

Телефони: 8(04740)5-23-62.

Огляд: На сьогодні батьківщина Тараса Шевченка (як пишуть, "у тім краю земля до неба горнеться") об'єднує три села Тарасового дитинства, де розгойдувалась колиска юного Шевченка: Моринці, Керелівку (з 1929 року село носить назву Шевченкове) і Будищі.

Основою нашого теперішнього заповідника (він працює з 1992 року) був літературно-меморіальний музей у селі Керелівка, відкритий у 1939 році, в садибі батьків Тараса. Саме там він зробив свої перші кроки, пізнавав людей, насамперед самого себе, а потім вже пізнавав світ. Моринці ж - це відтворення хати Копія, де, власне, народився Тарас Шевченко, і хати діда по матері Якима Бойка. Ці хатини стоять межа в межу, і вони є символом початку життя. Так сталося, що Тарас народився у Моринцях, але ще двох років не було йому, коли батьки переїхали до Керелівки. Бо їм доводилося їздити від села до села, і врешті, купивши за 200 карбованців асигнаціями хату в Григорія Кирилюка, батьки вже залишилися жити в Керелівці. Тут жив і юний Тарас до 14 років. В музеї, розташованому в селі Шевченкове, експонуються речі батьків Тараса: стіл і лава з батьківської хати; камінь з могили батька. Є речі, які належали старшому братові Микиті.

У нас на сьогодні збережена хата дяка, перший "університет" Тараса Шевченка. Це пам'ятка другої половини XVIII ст. Зараз вона відреставрована, і саме ця хата вказує на історичний центр села. Будищі ж - це маєток, літня дача Павла Енгельгардта, який володів селами Тарасового дитинства. Енгельгардт був людиною військовою, приїжджав сюди, на середню Наддніпрянщину, аби відпочити, полювати, набратися позитивної енергетики. Справді, особливо затишно в Будищах, і саме туди 14-річного Тараса забрали козачкувати. Далі - Варшава, Вільно, Петербург... Але згодом тричі Тарас Григорович приїздив до Керелівки.




Людмила Шевченко
Директор Державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса".

Читайте інтерв'ю з директором заповідника, пані Людмилою Шевченко