Kozacy

Kozaków-zbójników odnotowano w Polsce pierwszy raz w roku 1388, zapisano również, że uchodzili za mahometan. Jan Długosz pierwszy raz określił ich tatarską nazwą zbiegów i zbójów. W najstarszych spisach u większości Kozaków występują nazwiska tatarskie. Początkowo osiedli na Krymie tzw. Kozacy krymscy (muzułmanie). Następnie doszli Kozacy naddnieprzańscy i naddniestrzańscy rekrutujący się głównie z Kijowa, Niemirowa, Winnicy, Baru, zwani także przez współczesnych Niżowcami (tzw. Kozacy chrześcijańscy). W miarę upływu czasu stworzyli oni społeczność stosującą system demokracji wojennej. Głównie zaliczali się do nich uciekinierzy z Litwy, Rusi Moskiewskiej, Wołoszczyzny oraz Korony, którzy w XV w. zasiedlili słabo zamieszkane do tej pory ziemie zwane Dzikimi Polami. W rezultacie unii lubelskiej Dzikie Pola stały się częścią Korony.

Po okresie rządów Chmielnickiego Sicz Zaporoska zwana była przez historyków drugą Rzeczpospolitą lub hetmańszczyzną. Zorganizowana była na wzór Polski, z hetmanem - niby-królem (pochodzącym z wyboru), z generalnym pisarzem - niby-kanclerzem, ze starszyzną plemienną - niby-urzędami koronnymi i ziemskimi, z radą kozacką - niby-sejmem walnym, z Kozakami samymi, uchodzącymi za szlachtę zwykłą i szaraczkową, oraz z czernią, czyli zwykłym ludem. Kozacy rządzili się w swoich miastach prawem magdeburskim przyniesionym z Polski, natomiast własne prawo zwyczajowe zostało skodyfikowane na podstawie statutów litewskich oraz w niewielkim stopniu prawa magdeburskiego. Sicz kozacka została zlikwidowana przez carycę Rosji Katarzynę II w roku 1775. Tytuł hetmana wojsk kozackich przysługiwał od tamtej pory panującej rodzinie carskiej. Starszyzna kozacka została zrównana w prawach z dworiaństwem rosyjskim, a wolnych Kozaków zrównano z chłopami rosyjskimi (kriepostniki).

Pochodzenie Kozaków

Kozacy chrześcijańscy to ludność, która napływała w rejony naddnieprzańskie od XVI w., uciekając przed niesprawiedliwościami panującego porządku społeczno-politycznego Rzeczypospolitej, a więc chłopi pańszczyźniani uciekający przed daninami, drobni przestępcy, słudzy uciekający przed gnębiącymi ich panami oraz ludzie fałszywie osądzeni. W pierwszej połowie XVI wieku szybko zorganizowani przez starostę trembowelskiego Prittwitcza w społeczność o silnym charakterze wojskowym, co było spowodowane potrzebą obrony przed Tatarami. Zajmowali się handlem, rybołówstwem, hodowlą i wojaczką. Podejmowali na czajkach wyprawy łupieżcze do imperium tureckiego.

                                       Don Cossack         Kuban Cossack        Zaporozhian Cossack

СТАТУТ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

1.1. Українське козацтво - міжнародна національно-патріотична і оборонно-спортивна Всеукраїнська громадська організація козацтва України та української діаспори, спадкоємець і продовжувач ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, їх духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій.
Українське козацтво - правонаступник без винятку всіх історичних гілок українського козацтва, які стояли на державницьких, самостійницьких засадах відновлення незалежності та розбудови України, в т.ч. і війська Запорозького: як Низового, так і Гетьманського, Вільного козацтва України (Статут від 13 листопада 1917 р.) та Українського Вільного Козацтва (Статут 1974 р.).
1.2. Українське козацтво об`єднує козаків, нащадків усіх гілок, напрямків і течій українського козацтва незалежно від місця їхнього проживання, громадян України та українців - громадян інших країн, які сповідують національну ідею та ідеологію Українського козацтва, практично працюючи на її реалізацію, відновлення і розвиток Українського козацтва.
Українське козацтво твориться із своїх членів - українських козаків. Українським козаком може бути лише той, хто готовий стати оборонцем, захисником і рятівником Українського народу, української мови, розвивати українську культуру й відповідати вимогам: український козак - душа правдива, справедлива і незрадлива. Український козак - це лицар України, морально чиста, високо духовна і матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею, патріот України, який постійно духовно і фізично готує себе до оборони Батьківщини, свого роду та українського народу, його честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтва і українства всього світу.
1.3. Українське козацтво у своїй діяльності керується Конституцією України, чинним законодавством України, цим Статутом, указами Президента України, визнаними Україною нормами міжнародного права, прогресивними українськими козацькими звичаями і традиціями, які не суперечать законам України.
Поза Україною Українське козацтво діє згідно чинного законодавства країни, на теренах якої провадиться його діяльність.
1.4. Українське козацтво - унітарна, єдина у своїй цілісності громадська організація, об`єднання (спілка) українських козаків, на структурні організації якого поширюється дія Указів Президента України з питань розвитку Українського козацтва.
1.5. Статут Українського козацтва є єдиним та загальнообов`язковим для всіх козацьких товариств, організацій і громад, які входять до складу Українського козацтва і є його структурними підрозділами.
1.6. Українське козацтво має свою атрибутику і символіку: прапори, бунчук, клейноди (гетьманська булава, перначі крайових отаманів, тростина Генерального судді, перо і каламар Генерального писаря, литаври), емблеми, а також членський квиток єдиного зразка, однострії єдиного зразка, єдині козацькі військові звання, козацькі відзнаки та нагороди, марш.
1.7. Мовою спілкування та діловодства в Українському козацтві є українська мова.
1.8. На території України Українське козацтво функціонує згідно адміністративно-територіального поділу України.
Члени Українського козацтва утворюють за місцем проживання козацькі громади (об`єднання). Козаки, які висловили добровільне бажання виконувати обов`язки по здійсненню окремих суспільно-державних функцій, за своїм фахом спроможні їх виконувати та взяли на себе відповідні зобов`язання, підлягають Єдиному реєстру у Генеральній канцелярії Українського козацтва. Їхня діяльність регулюється Статутом Українського козацтва, положеннями та нормативно-правовими актами.
1.9. Українське козацтво взаємодіє з державними установами, політичними партіями та громадськими організаціями України, що стоять на засадах національного державотворення, сприяють відродженню та розвитку Українського козацтва; розвиває співробітництво з козацькими громадами всього світу.
1.10. Українське козацтво не служить жодній політичній партії, а працює на благо і добро українського народу й Української Самостійної Держави задля миру, громадянської злагоди на території України, єдності українського суспільства з метою розвитку і зміцнення демократичної і правової Української держави.
Українське козацтво вважає можливим індивідуальне членство козаків, що є громадянами України, в політичних партіях тільки національно-державницького спрямування, програмова та статутна діяльність яких спрямована на утвердження та зміцнення Української державності, захист суверенітету і територіальної цілісності України, послідовне відстоювання національних інтересів українського народу.
1.11. Українське козацтво - громадська організація, що діючи в інтересах українського народу, через співпрацю з національно-патріотичними і демократичними партіями державницького спрямування, висуває своїх членів на вибори до представницьких органів влади та управління державою у відповідності до загального виборчого права та чинного законодавства України.
1.12. Українське козацтво історично належить до українського православ`я, виступає за співробітництво традиційних українських християнських церков, які щиро стоять на засадах відродження, розбудови та розвитку національної державності України, її самостійності та незалежності і члени яких готові стати на захист територіальної цілісності України.
Українське козацтво прагне створення єдиної Української Апостольської Християнської Церкви із центром у м. Києві.

1.13. Метою діяльності Українського козацтва є сприяння розбудові України як суверенної, самостійної та незалежної, демократичної і правової держави, відродження української, за своєю суттю - козацької нації, прогресивних українських козацьких Звичаїв і традицій, української національної ідеї в її козацькому варіанті, захист політичних, економічних, культурних та історичних здобутків українського народу, забезпечення його духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров`я, відродження, утвердження і розвиток української мови і культури.

1.14. Основними завданнями Українського козацтва є:

• взаємодія з органами влади по формуванню державної політики у сфері відродження та розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва;
• відновлення та розвиток на звичаєвих засадах українського козацтва як виразу способу життя, діяльності та поведінки українського народу, відродження та розвиток козацької господарської діяльності, створення козацьких січей, паланок і поселень, як осередків відродження і розвитку традиційних козацьких форм самоврядування;
• сприяння підготовці молоді до військової служби, військовому вишколу українських козаків, сприяння розбудові Збройних Сил України, Прикордонних військ, Митної служби та підрозділів Цивільної оборони, сприяння комплектуванню окремих військових формувань призовниками з Українського козацтва;
• забезпечення культурного обміну, тісного співробітництва з козацькими громадами в діаспорі;
• підготовка та патріотичне виховання нового покоління в дусі українського козацького лицарства, української національної ідеї, відданості рідному, українському народові та українській Землі-Матері;
• відбудова українських козацьких церков та монастирів, козацьких могил;
• активне сприяння органам правопорядку в охороні громадського порядку, профілактиці правопорушень, правовій пропаганді, боротьбі із злочинністю, захисті конституційних прав та законних інтересів Українського народу;
• участь у проведені заходів щодо охорони і захисту довкілля, становленні ефективних енерго-, ресурсозберігаючих та екологічно чистих форм землекористування і промислового виробництва;
• розробка, фінансування, реалізація та координація з органами влади, управління і державних установ проектів і програм, які відповідають інтересам Українського козацтва, його членів і засновників господарств, товариств, підприємств тощо;
• розвиток військово-прикладних і технічних видів спорту та туризму;
• захист законних інтересів Українського козацтва та його членів у державних органах і громадських організаціях;
• піклування про безпеку Українського козацтва та його членів.

Українське козацтво здійснює таку діяльність:
2.1. Організація, координація та підтримка діяльності українських козацьких громад в Україні та діаспорі, участь загальнодержавних і громадських заходах, що сприяють реалізації української національної ідеї, утвердженню української національної державності, зростанню могутності та міжнародного авторитету України як передумов забезпечення духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров`я українського народу.
2.2. Сприяння всім державним органам у забезпеченні національної безпеки України та її державних інтересів, підтримці громадського порядку, боротьбі зі злочинністю та правопорушеннями, здійснення охоронної діяльності.
2.3. Допомога урядовим органам щодо охорони державного кордону України і несенні митної служби, у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Пункти 2.2, 2.3 здійснюються шляхом створення таких підрозділів Українського козацтва, як Добровільні народні дружини Українського козацтва, Варти Українського козацтва тощо, що проходять в державних органах відповідний правовий і фаховий вишкіл, інструктаж і діють в погодженні з ними.
2.4. Співпраця із Збройними Силами України, Комітетом з питань охорон державного кордону України, Міністерством з надзвичайних ситуацій України, іншими державними, правоохоронними органами, навчальними закладами, установами та організаціями щодо військово-патріотичного виховання, в підготовці юнаків до військової служби та роботи у правоохоронних органах.
2.5. Співпраця з Товариством сприяння обороні України, створення козацьких формувань Цивільної оборони України.
2.6. Сприяння військовим формуванням України щодо укомплектування окремих підрозділів підготовленими призовниками з організацій Українського козацтва, перепідготовці українських козаків - військовозобов`язаних запасу.
2.7. Проведення за погодженням з командуванням у військових формуваннях і правоохоронних органах заходів культурно-просвітницького характеру, вивчення історії українського війська, утвердження українських військових традицій.
2.8. Побудова за погодженням з державними органами постійно діючих Січей Українського козацтва, організація традиційних козацьких таборових зборів, змагань, фестивалів тощо.
2.9. Відродження традиційних козацьких ремесел і бойових умінь (козацької боротьби, українських спортивних бойових мистецтв, походів на конях, човнах тощо), проведення спортивних змагань з козацьких вправ у володінні історичною зброєю, освоєння сучасної техніки та транспортних засобів, адаптація міжнародного досвіду боротьби і бойових мистецтв.
2.10. Проведення виховної роботи серед юнацтва і молоді, створення та організація дитячих, юнацьких і молодіжних підрозділів Українського козацтва: товариств, шкіл, інших навчальних закладів, таборів, підтримка їхньої діяльності.
2.11. Дослідження історії України, відновлення історичної правди, популяризація героїчного минулого Українського козацтва. Пропаганда культурних здобутків і досягнень української нації та українського козацтва зокрема, проведення культурно-просвітницьких заходів, виставок майстрів Українського козацтва, концертів.
2.12. Проведення науково-дослідних робіт власними силами із залученням сторонніх фахівців.
2.13. Організація і проведення наукових фольклорно-етнографічних, археологічних експедицій, конференцій, семінарів, присвячених вивченню і розвитку духовних традицій Українського козацтва.
2.14. Активне сприяння збереженню пам`яток історії та культури, увічненню козацької слави.
2.15. Створення козацьких селянських (фермерських) господарств і колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, садівницьких і городницьких товариств, промислів тощо.
2.16. Здійснення господарської та іншої комерційної діяльності шляхом створення госпрозрахункових установ та організацій, заснування козацьких підприємств із статусом юридичної особи.
2.17. Здійснення зовнішньоекономічної діяльності, створення із закордонними партнерами спільних підприємств, фондів тощо, реалізація спільних із закордонними партнерами програм, спрямованих на виконання статутних завдань Українського козацтва.
2.18. Підтримка прямих міжнародних зв`язків, здійснення інших заходів, що не суперечать міжнародним договорам України, міжнародному праву та законодавству України.
2.19. Здійснення видавничої діяльності, виробництво кіно, телефільмів, радіопрограм тощо.
2.20. Збір (в тому числі і від органів державної влади та управління) і обробка економічної, наукової, екологічної інформації, її використання з метою здійснення статутної діяльності Українського козацтва та забезпечення здорового способу життя українського народу.
2.21. Проведення разом з державними установами заходів природоохоронного характеру та ефективних форм захисту довкілля.
2.22. Відновлення в установленому порядку функціонування об`єктів соціально-культурного та іншого призначення, пов`язаних з історією Українського козацтва, історичних назв міст, інших населених пунктів, вулиць тощо.
2.23. Відродження та впровадження у побут прогресивних українських козацьких традицій, обрядів і звичаїв, що не суперечать чинному законодавству, а також козацької атрибутики та символіки, народної, в т.ч. і козацької медицини й характерництва.
2.24. Сприяння законодавчому забезпеченню визнання та підняття авторитету і престижу Українського козацтва, розробці й розвитку його правової, економічної, організаційно-управлінської бази та інфраструктури.

3.1. Членство в Українському козацтві може бути індивідуальним, колективним і асоційованим.
3.2. Дійсним козаком (членом) Українського козацтва мас право бути: нащадок українського козацького роду, а також громадяни України або українці української діаспори з 18-річного віку, які стоять на засадах розбудови та захисту державності України, пройшли випробувальний термін один рік і виявили себе як такі, то мають глибокі українські патріотичні переконання, стоять на засадах розбудови і захисту самостійної, незалежної, соборної, демократичної держави України, посвячені та прийняли присягу Українського козака і здійснюють суспільно-корисну для України діяльність.
Після проходження випробувального терміну дійсному козакові видається Реєстрова грамота та посвідчення.
3.3. За вагомий внесок у розвиток Українського козацтва, рішенням Гетьмана або Ради поважних козаків Українського козацтва відомі громадські політичні та військові діячі, діячі культури і науки, державні керівники, видатні спортсмени. які виявили себе активними провідниками української державності та української козацької ідеї, можуть прийматися до Українського козацтва без випробувального терміну і зараховуватись до складу Гетьманського полку Українського козацтва, що функціонує як первинне товариство у Генеральній канцелярії Українського козацтва.
3.4. До лав Українського козацтва приймають згідно письмової заяви за козацьким Звичаєм на Раді первинного козацького товариства.
Ті, хто не були членами дитячих, юнацьких і молодіжних організацій Українського козацтва, приймаються за рекомендацією двох дійсних членів Українського козацтва.
Кожен козак повинен стояти на обліку в первинному козацькому товаристві.
3.5. В Українському козацтві створюються й діють дитячі, юнацькі та молодіжні козацькі організації відповідно до статутів та положень про ці організації, які затверджуються Гетьманом Українського козацтва.
Члени цих організацій за віком поділяються: козачата - до 10 років, джури - 10-14 років, молоді козаки (молодики) - 14-18 років.
3.6. Особи, які притягалися до кримінальної відповідальності, можуть стати козаками тільки після відповідного рішення Суду козацької честі крайового козацького товариства, після зняття судимості в установленому законодавством порядку і лише після затвердження такого членства Гетьманом Українського козацтва.
3.7. Колективними (асоційованими) членами Українського козацтва можуть бути громадські об`єднання, колективи підприємств, навчальних, наукових і культурних закладів, установ і організацій, які фізично та матеріально сприяють виконанню Статутних завдань Українського козацтва. Взаємовідносини Українського козацтва з його колективними членами здійснюється на підставі відповідних угод.
Колективні (асоційовані) члени приймаються в Українське козацтво згідно письмової заяви їхніх керівників на підставі рішення зборів трудового колективу Радою Генеральної Старшини Українського козацтва.
Членами громад при Українському козацтві можуть ставати дівчата, жінки, які створюють жіночі організації при Українському козацтві та його структурних підрозділах. Їх діяльність регламентується окремими положеннями, що затверджуються Гетьманом Українського козацтва.
3.8. Члени українського козацтва зобов`язані:

• бути активними провідниками української національної ідеї, виконувати всі вимоги цього Статуту та українських козацьких Звичаїв, якщо останні не суперечать Статутові Українського козацтва і чинному законодавству України;
• виконувати Універсали, Постанови та рішення Гетьмана, керівних органів Українського козацтва, накази своїх отаманів і старшин;
• сплачувати вступний та щомісячні членські внески, розмір яких встановлюється окремим Положенням;
• дотримуватись здорового способу життя, піклуватись про Українську державу, родину, сім`ю і дітей, плекати молоде покоління духовно здоровим, морально та фізично загартованим, відданим Україні та українському народові;
• молоді козаки допризовного віку зобов`язані виявляти ініціативу щодо вчасної постановки на облік у військовому комісаріаті та прагнути призову на військову службу, на військовій службі - постійно працювати над професійним, морально-психологічним та фізичним самовдосконаленням, бути взірцем дисциплінованості, відданості українському народові, Україні;
• зберігати і розвивати прогресивні українські козацькі звичаї та традиції, оберігати честь і гідність козацького імені, зміцнювати єдність Українського козацтва, займатися суспільне корисною для України та українського народу діяльністю, продукувати матеріальні та духовні цінності, дотримуватися принципів і норм християнської моралі, козацької етики та етикету.

• вирішального голосу на козацьких Радах;
• обирати і бути обраними до керівних органів Українського козацтва всіх рівнів;
• виносити на розгляд козацьких Рад питання про діяльність Українського козацтва;
• отримувати козацькі військові звання згідно Положення про проходження козацької служби та займаних в Українському козацтві посад;
• згідно чинного законодавства користуватися майном Українського козацтва та земельними наділами;
• отримувати інформацію про діяльність Українського козацтва;
• отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви до товариств Українського козацтва всіх рівнів;
• працювати у всіх структурах Українського козацтва;
• одержувати духовно-моральну та (в разі потреби) матеріальну підтримку;
• навчатися в козацьких навчальних і фізкультурно-спортивних закладах; за рекомендацією керівних органів Українського козацтва - в інших учбових закладах;
• носити однострії Українського козацтва з обладунком і шаблею та іншою зброєю згідно чинного законодавства, правил дозвільної системи України і відповідних положень.

• вносити питання на розгляд козацьких Рад та приймати участь в обговоренні питань з правом дорадчого голосу;
• отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви;
• отримувати духовно-моральну (та в разі потреби) матеріальну підтримку;
• навчатися в козацьких учбових та фізкультурно-спортивних закладах;
• носити традиційний козацький стрій та однострій Українського козацтва без обладунку.

• за власним бажанням;
• у випадку порушення Статуту Українського козацтва, а також за цілеспрямовану діяльність, направлену на розпалювання ворожнечі та розколу єдності Українського козацтва;
• за несумісну із званням Українського козака діяльність, що завдала шкоди Українській державі, Українському народові або Українському козацтву;
• у разі несплати членських внесків протягом трьох місяців.

4.1. Українське козацтво, як громадська організація, створюється з урахуванням сучасного адміністративно-територіального поділу України за територіальним, виробничо-територіальним принципом, за інтересами тощо і складається з:

• первинних козацьких товариств;
• районових козацьких товариств, що складаються з первинних козацьких товариств;
• крайових (обласних) козацьких товариств, що складаються з районових козацьких товариств;
• крайові (обласні) козацькі товариства об`єднуються в межах України та української козацької діаспори, в єдине і цілісне Українське козацтво.

• рій (складається із застав і налічує близько 10 козаків);
• загін (складається із роїв і налічує близько ЗО козаків);
• сотня (складається із загонів і налічує близько 100 козаків);
• курінь (складається із трьох сотень і налічує близько 300 козаків);
• полк (складається із трьох куренів і налічує близько 1000 козаків);
• кіш Українського козацтва (складається із полків).

• визначає і затверджує принципи, стратегію, завдання і напрямок діяльності Українського козацтва;
• затверджує Статут Українського козацтва, вносить до нього зміни і доповнення, або доручає їх зробити Раді Генеральної старшини;
• затверджує зразки, печаток, емблем, символіки Українського козацтва;
• обирає Гетьмана Українського козацтва (Голову Ради Генеральної старшини), Генерального суддю (Голову Суду козацької честі), Генерального скарбника та Генерального інспектора. Обрані присягають Великій Раді про сумлінне виконання своїх обов`язків; затверджує склад Ради Поважних козаків Українського козацтва; заслуховує річні звіти Українського козацтва; дає наказ Гетьману і Генеральній старшині на рік; розпоряджається майном та коштами Українського козацтва; приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію Українського козацтва.

• є керівним органом Українського козацтва між Великими Радами;
• готує питання для керівних рішень Українського козацтва;
• вирішує поточні питання управління Українським козацтвом;
• збирається не рідше, ніж один раз на чотири місяці.

• представляє без довіреності інтереси Українського козацтва на всіх рівнях владних структур України, в громадських і міжнародних організаціях, партіях та рухах;
• призначає Головного отамана, Генеральних: писаря, обозного, осавула, хорунжого, бунчужного, іншу наказну старшину, усуває їх від виконання службових обов`язків, контролює роботу старшини Генеральної Канцелярії Українського козацтва;
• вносить на розгляд Великої Ради Українського козацтва кандидатури па посаду Генерального судді, Генерального інспектора та Генерального скарбника Українського козацтва з дійсних козаків;
• визнає повноваження обраних Крайових отаманів і засвідчує це Універсалом; у разі крайньої необхідності призупиняє його повноваження та призначає Наказного Крайового отамана до рішення наступної Крайової Ради;
• підписує разом з Генеральним писарем рішення Великої Ради і Ради Генеральної старшини Українського козацтва;
• підписує фінансові документи, ділові листи, визначає своїм наказом коло осіб, що мають право підпису банківських, фінансових чи інших документів;
• на виконання статутних завдань і рішень Великої Ради видає універсали, накази та розпорядження, обов`язкові для виконання всіма членами Українського козацтва;
• затверджує Положення про Генеральну старшину, Суд козацької честі, Раду Поважних козаків Українського козацтва, бунчукове, військове та значкове товариство, контрольно-ревізійну інспекцію, інші Положення та нормативні документи, що регламентують внутрішнє життя Українського козацтва;
• за поданнями крайових товариств присвоює старші козацькі військові звання особовому складу Українського козацтва;
• за поданнями крайових товариств нагороджує орденами та відзнаками Українського козацтва, порушує клопотання перед Президентом України про нагородження козаків державними відзнаками.

• звітувати на Великій Раді про діяльність Українського козацтва, надавати інформацію Раді Генеральної старшини про роботу Генеральної Канцелярії та інших безпосередньо підпорядкованих йому структур;
• організовувати та проводити засідання Ради Генеральної старшини;
• організовувати діяльність Українського козацтва згідно чинного законодавства України, Статуту Українського козацтва, козацьких Звичаїв та нести відповідальність за його діяльність.

• здійснює контроль за надходженням і витратою коштів, матеріалів, веденням документації Генеральної Канцелярії Українського козацтва;
• звітує Великій Раді Українського козацтва.

• заслуховує звіт Крайового отамана, старшини Товариства, контрольно-ревізійної інспекції про роботу Крайового (обласного) козацького товариства, Крайової канцелярії;
• обирає Крайового отамана (голову Ради крайової старшини, члена Генеральної старшини), Крайового суддю (голову суду честі крайового товариства), скарбника, контрольно-ревізійного інспектора крайового товариства;
• затверджує склад Ради Поважних козаків;
• затверджує річний бюджет крайового товариства, зразки печаток, символіку після погодження їх з Генеральною Канцелярією Українського козацтва;
• дає отаману і старшині наказ на рік.

• складається з Крайового отамана (голови Ради отаманів), отаманів районових козацьких товариств та військових товаришів - членів крайової старшини без посади з правом дорадчого голосу;
• скликається за рішенням Крайового отамана та крайової старшини, за вимогою одного з районових осередків чи Гетьмана Українського козацтва;
• приймає рішення про скликання позачергової Крайової ради;
• має право накладати "вето" на накази Крайового отамана, якщо вони суперечать Статуту Українського козацтва, рішенням Великої Ради Українського козацтва та Крайової ради;
• може висловлювати недовіру крайовій старшині, призначеній Крайовим отаманом.

• керує діяльністю Крайового козацького товариства і Крайовою канцелярією, призначає та усуває від виконання обов`язків наказну крайову старшину;
• входить до складу Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва при Голові обласної державної адміністрації України;
• звітує на Крайовій раді, дає інформацію про роботу Крайової канцелярії на Раді крайової старшини; звітує перед Генеральною Канцелярією Українського козацтва;
• підписує фінансові документи, контролює роботу крайової старшини;
• при перетинанні інтересів обов`язково узгоджує свої дії з крайовими отаманами відповідних областей і Генеральною Канцелярією Українського козацтва.

• є виконавчим органом Крайового козацького товариства;
• керує крайовим козацьким товариством і виступає представником його законних інтересів;
• координує роботу районних козацьких товариств, що входять до складу крайового товариства;
• приймає рішення з поточних питань;
• співпрацює з Генеральною Канцелярією Українського козацтва;
• виносить на розгляд Крайової ради і Ради крайової старшини проект річного бюджету та програму заходів і діяльності крайового товариства;
• веде реєстр крайового козацького товариства, облік козацьких громад і організацій крайового товариства;
• формує в межах виділених коштів штат працівників крайового товариства;
• розподіляє страховий фонд і фонд заробітної платні. Крайова канцелярія підзвітна Крайовій раді, Раді крайового товариства, підпорядкована Крайовому отаману та Генеральній Канцелярії Українського козацтва.

• перевіряє роботу Крайової канцелярії та у разі потреби роботу районових козацьких товариств;
• звітує перед Крайовою радою.

• обирає районову старшину - отамана, суддю, писаря, осавула, хорунжого, бунчужного та іншу старшину, контрольно-ревізійну інспекцію терміном на один рік;
• обирає Раду Поважних козаків, яка складається з найдосвідченіших козаків з незаперечним авторитетом серед товариства;
• затверджує повноваження отаманів первинних козацьких товариств, які щойно започатковуються;
• дає отаману і районовій старшині наказ на рік;
• визначає і затверджує завдання і напрямки діяльності районового козацького товариства;

• керує всією діяльністю районового товариства;
• координує роботу первинних товариств;
• співпрацює з Крайовою канцелярією;
• виносить на розгляд Районової Ради і Ради районової старшини проект річного бюджету і програму заходів і діяльності районового товариства;
• веде реєстр районового товариства та облік первинних товариств;
• звітує Районовій Раді і районової старшини.

• створюються за місцем роботи, навчання, проживання козаків;
• для керівництва товариством обирають на своїх Радах отамана та писаря (його заступника) терміном на один рік;
• ведуть персональний облік членів, приймають членські внески;
• ведуть облік матеріальних засобів і коштів, звітують перед місцевими фінансовими органами і Районовою канцелярією;
• отаман, який керує первинним товариством, входить до районової старшини;
• співпрацюють з районовою канцелярією;
• підзвітні керівним органам районового товариства;
• визначають завдання і напрямки своєї діяльності;
• розглядають на Радах рішення отамана з найважливіших справ господарського, фінансового і спірного характеру;
• затверджують кошторис.

5.1. Українське козацтво здійснює фінансову діяльність у порядку, визначеному законодавством України.
5.2. Кошти Українського козацтва складаються з:

• вступних та членських внесків.
• відрахувань від прибутків заснованих Українським козацтвом госпрозрахункових підприємств і організацій та створених при Українському козацтві кредитових спілок;
• надходжень від проведення культурно-масових, спортивних та інших заходів, лекцій, виставок, видавничої діяльності;
• пожертвувань членів Українського козацтва, інших добровільних пожертвувань, заповітів та внесків приватних осіб, установ, підприємств, організацій України та із-за кордону;
• інших надходжень, які не суперечать чинному законодавству України;
• з відрахувань підприємств, установ, організацій та окремих приватних підприємств, які створювалися та отримують різні послуги з допомогою структурних підрозділів Українського козацтва.

• за облік, зберігання, своєчасне оформлення фінансових документів і фінансовий контроль за витратою коштів в громадах (товариствах) Українського козацтва - скарбник; в Генеральній Канцелярії - головний бухгалтер;
• за облік, технічний стан, умови і якість зберігання, організацію експлуатації і ремонту технічних засобів, будівель та майна в громадах (товариствах) і Генеральній Канцелярії Українського козацтва - обозні всіх рівнів.

7.1. Припинення діяльності Українського козацтва відбувається шляхом його реорганізації або ліквідації.
7.2. Реорганізація Українського козацтва відбувається за рішенням Великої Ради Українського козацтва, якщо за це проголосувало не менш як 2/3 делегатів.
7.3. Ліквідація Українського козацтва відбувається за рішенням Великої Ради, якщо за це проголосувало не менш як 2/3 делегатів або за рішенням суду.
7.4. Ліквідація Українського козацтва проводиться у встановленому порядку ліквідаційною комісією, призначеною Великою Радою Українського козацтва.
7.5. В разі припинення діяльності Українського козацтва, його майно та кошти не можуть перерозподілятися між його членами і направляються на виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються в доход держави.



ЗАРЕЄСТРОВАНО
Міністерством юстиції України 17 березня 1992 року

ЗАТВЕРДЖЕНО Великою Радою Українського козацтва 10 червня 1995 року № 223
Доповнення, зміни та поправки, прийняті XIV Великою Радою Українського козацтва 25-26 грудня 1999 року

Гетьман Українського козацтва гвардії генерал-лейтенант ІВАН БІЛАС